Олег Федоров : Супутник "Либідь" не буде виведений на орбіту, тому що окупанти вкрали необхідне устаткування
3-07-2014, 20:05

  

За характеристиками космічного потенціалу Україна відноситься до числа провідних держав світу. Але, низький рівень державного фінансування і високий рівень корупції ніколи не дозволяв космічній галузі існувати автономно. Україна навесні нинішнього року зазнала великих збитків через анексію Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Важливе місце займають ті проблеми, які пов'язані з втратами нашою державою цілого ряду розташованих на Кримському півострові важливих об'єктів української науки та космічної галузі.

Щоб більше дізнатися про майбутнє космічної галузі та проектів у цій сфері, ми звернулися до директора Інституту космічних досліджень НАНУ Олега Павловича Федорова.

«Україна – це космічна держава. Але слід зазначити, що вона космічна держава в наслідок того, що ми успадкували велику частину радянського потенціалу і те, що ми вміли тут робити - це виключно військова тематика (ракети стратегічного призначення). Однак Україна відмовилась від цього потенціалу. Ініціювала дуже перспективні мирні проекти: „Морський старт“ – комерційне використання українських ракет „Зеніт“, проект „Дніпро“ спільно з Росією – використання ракет „Сатана“, кращих у світі для комерційних запусків. Тому є проблема переорієнтації з військового направлення на цивільне. Динаміка української космічної галузі, якщо залишатиметься такою, як останні 15-20 років, приречена на згортання.
Україна та Росія у космічній галузі були єдиним цілим і спадок, який ми отримали від Радянського Союзу - спільний. Тому, якщо ми припинимо співпрацю, постраждають обидві сторони. Але Україна більше.

У результаті подій березня 2014 року, що призвели до фактичної окупації Росією півострова Крим, Національна академія наук України втратила кілька своїх структур. Важливо як у стратегічному плані, так і в науковому.

Проект „Либідь“. Запуск переносився декілька разів. Проте, за словами Олега Павловича, супутник повністю готовий до запуску. Проблема суто технічна: деяка апаратура, необхідна для запуску, знаходиться в Криму. Росії вона не потрібна, тому є домовленість щодо її перевезення. І політичні амбіції не мають на це вплинути.

Перспективи міжнародної роботи. Існують успішні проекти з США (ракета «Антарес»), європейський проект «Вега». За наявності висококваліфікованих спеціалістів перспективи високі.

Проте, нульове фінансування та корумпованість в галузі може призвести до її занепаду. Відтік спеціалістів та неперспективність роботи для молоді. Низька заробітна плата.

Щодо втрачених об’єктів у Криму. Це велика втрата для науки України. Це дуже пригальмує економічний та науковий розвиток України.

1. — Морський гідрофізичний інститут НАНУ — одна з провідних океанологічних центрів світу. Науково-дослідна установа, що спеціалізується в галузі теоретичного і експериментального вивчення фізичних процесів, що відбуваються у Світовому океані.

 — Інститут біології південних морів НАНУ — один із найстаріших наукових установ у галузі морської біології на території Європи і всього світу.

Ми втратимо можливості досліджувати Чорне море і шельфові регіони океану, проводити фундаментальні та прикладні фізико-кліматичні дослідження морського середовища з метою створення наукових основ моніторингу і прогнозу його стану, ідентифікації кліматичних змін у Світовому океані і виявлення їх впливу на погоду і клімат. Ми не зможемо контролювати і отримувати інформацію про екосистеми Чорного та Азовського морів.

2. Кримська лазерна обсерваторія і Кримська астрофізична обсерваторія. Остання добре відома не тільки в нашій країні, але і в світі своїми фундаментальними дослідженнями з фізики Сонця, зірок, астероїдів. В Україні Кримську астрофізичну обсерваторію в свій час було передано під відання Київського національного університету імені Т. Шевченка. А зараз нова кримська «влада» вирішила передати цю обсерваторію Таврійському університету в Сімферополі. І виходить, що ні студенти, ні співробітники університету Т. Шевченко не матимуть можливості проводити дослідження і створювати нові проекти в цій сфері.

Як зазначив доктор фізико — математичних наук, академік НАН України Ярослав Степанович Яцків, що нещодавно президент Російської академії наук, академік РАН Володимир Фортов висловився щодо такого можливого, на його погляд, варіанту подальшого функціонування Кримської астрофізичної обсерваторії як міжнародного (спільного російсько-український) наукового центру астрономічних і геокосмічних досліджень. Але оскільки Україна з цілком зрозумілих причин обґрунтовано не погоджується з російською анексією Криму і аргументовано вважає цей острів українською територією, тимчасово окупованого Росією, то, напевно, уряд нашої держави не погодиться на освіту в Криму такого спільного російсько-українського наукового центру, тому що це певним чином легітимізувала б наслідки захоплення Росією Криму. І як можна потім співпрацювати з «колегами»?

«Ми, українські вчені, завжди виступали за взаємовигідне співробітництво із зарубіжними вченими, у тому числі, з колегами з Росії. Однак зараз нас не лише дивує, а й обурює позиція тих російських вчених, які разом із певними діячами культури і мистецтва сусідньої держави підписали лист, в якому підтримали дії керівництва Росії з анексії Криму і Севастополя і включення їх до складу Російської Федерації, — дій, що не тільки Україною, а й переважною більшістю країн світу визнані протиправними", - вважає доктор фізико — математичних наук, академік НАН України Ярослав Яцків.

У Криму ми втратили два об'єкти, які входять до системи Державного космічного агентства України.

1. Національний центр управління випробувань космічних засобів і Центр контролю космічного простору. Ці дві установи проводять шалені дослідження та проекти у сфері освоєння космосу. Величезнні розробки в машинобудуванні, які не мають аналогів у світі. Втрата цих об'єктів позбавить нас:

 — можливості управління польотами національних космічних апаратів різного призначення;

 — надання послуг щодо управління КА в рамках міжнародних програм;

 — контролю за технічними засобами сейсмічної обстановки і інших геофізичних явищ на території України та світу;

 — проведення перспективних наукових досліджень;

 — надання широкого спектру послуг в різних сферах діяльності.

Тобто, ми втрачаємо гроші, зокрема.

2. Центр управління польотами космічно апаратів — важливий об'єкт комплексу, який займається зондуванням Землі з космосу.
Новим господарем цих захоплених Росією українських об'єктів став не цивільний Роскосмос, а одна зі структур міністерства оборони Росії, що красномовно свідчить про їх плани щодо напрямів подальшого використання цих комплексів.

Керівництво ДКАУ звернулося до міністра оборони Російської Федерації Сергія Шойгу і до командування військово-космічної оборони РФ з листами, в яких поставило питання про те, щоб Росія повернула Україні обладнання нашого Центру управління польотами. Відповідей від російських військових інстанцій на ці звернення Державне космічне агентство України поки не отримало. Але хотілося б все ж сподіватися на позитивну реакцію російської сторони з даної проблеми.

Також Олег Павлович зазначає, що в космічній галузі потрібно викорінити корупцію та провести реформи. Галузь створювалась для військових потреб Радянського Союзу. В України інші потреби. Космічна галузь не дає прибутку. Тобто, прибуток є, але непрямий. Наприклад, кросівки придумали для космонавтів „Аполлона“, штрих-код — ті, хто складали „Аполлон“. Кожна країна має визначатись, що вона робить. Головне, що дає галузь – це найвищий інноваційний потенціал. Розробки використовуються в інших галузях. В Україні цього не робиться взагалі. Тому казати, коли вона дасть віддачу при нашій системі, зарано. Космічна галузь у критичному стані і потребує негайного фінансування. Але слід пам’ятати, що окупність займе 10-15 років.
Переглядів: 982
 

Блоги

© 2014-2020 AnalytivTV - Всі права захищено.
Сайт разраблено - "РПК Эврика"